FUCP оголосив, що дослідники розробляють чисельні та екологічні моделі, а також проводять екотоксикологічні тести, щоб передбачити, "як будуть транспортуватися відкладення в глибокому морі", і оцінити їхній вплив на морські організми.

"Найбільш безпосереднім і очікуваним" наслідком глибоководного видобутку є наявність шлейфів осаду, які вивільняються в процесі видобутку і потенційно можуть розсіюватися на великі відстані, "збільшуючи каламутність водної товщі і потенційно впливаючи на організми за кілька кілометрів від початкового джерела забруднення".

Дослідники проводитимуть тести для визначення цих впливів, використовуючи гіпербаричну камеру, яка дозволить їм імітувати глибоководні умови, такі як тиск і температура.

Мігель Сантос, професор з Департаменту біології FUCP, заявив, що існує "велике побоювання щодо впливу видобутку корисних копалин на екосистеми", додавши, що "існує багато міжнародного тиску на проведення розвідки".

"Наша мета полягає в тому, щоб зрозуміти, наприклад, наслідки руйнування середовища існування і вплив шлейфу відкладень, щоб допомогти владі розробити відповідні заходи з управління ризиками та оцінки", - заявив Мігель Сантос, який також є науковим співробітником Міждисциплінарного центру морських і екологічних досліджень (CIIMAR) Університету Порту.

Об'єктом проекту є Азорські острови, регіон, "дуже затребуваний завдяки своїм ресурсам", який має "велике біорізноманіття та унікальні екосистеми з потенційними біомолекулами, що становлять біотехнологічний інтерес".

У FUCP пояснили, що для уникнення поспішного початку глибоководного видобутку було запроваджено мораторій на проведення цих процедур до завершення аналізу екологічних, соціальних та економічних ризиків.

Проект реалізується у співпраці з Університетом Азорських островів, Португальським інститутом моря і атмосфери (IPMA) та CIIMAR за фінансової підтримки Фонду науки і технологій (Fundação para a Ciência e Tecnnologia) у розмірі 25 тис. євро.

Цей проект триватиме до кінця 2024 року.